Свадебный рушник Журнал Настуня

В цьому номері Настуні пропонуємо Вам, шановні читачі, авторську розробку весільного рушника. Цей рушник можна використовувати для пов’язування рук молодим, під коровай, для покриття ним ікон, та, за певних умов, для того, аби молодята ступили на нього. Точніше, умова лише одна. За повір’ями, квіти та птахів, зображених на весільному рушнику, не можна топтати ногами, бо тим самим ображається молода пара та їх почуття. Але в українській традиції молодята ставали на весільний рушник коліньми. Якщо дотримуватися цієї традиції, то ніяких обмежень щодо зображення на рушнику немає. Якщо Ви вирішили вишити цей рушник, то варто скористатись такими порадами. Прослідкуйте, щоб тканина, на якій Ви будете вишивати рушник, не була зшита з двох шматків, а ще бажано брати саме рушникове полотно. Воно буває різної ширини, для цього рушника Вам знадобиться полотно шириною 50 см, довжину Ви зможете обрати самостійно. Роботу найкраще розпочинати з центру, рухаючись від нього в усі напрямки. Тобто, перед початком роботи знайдіть центральну вісь тканини, відшукайте центр схеми і починайте вишивати. В такому випадку ваш орнамент не буде зміщений по ширині рушника, а ляже симетрично до центру. І пам’ятайте, що будь(який рушник, а особливо весільний, потрібно вишивати тільки в гарному настрої. Приємного вам рукоділля!