|
Намріялось зимою море синє,
Ласкаве сонце і високі гори,
І чайка у блакитне небо лине,
Черкаючи крилом його простори.
І теплий вітер хвилю підіймає,
Гортає білих хмар сторінки,
І літній дощик землю орошає,
Скидаючи краплинки - намистинки.
В повітрі терпко пахнуть кипариси,
Магнолія дурманить і п’янить,
Розкішні лаври виставили листя,
І водограй тонесенько дзвенить.
Долає річка кам’яні каскади,
Шумить мигдалево - маслинний гай,
І чудернацько цвінькають цикади -
Ось так, мабуть, і виглядає рай…
О. Каспарович
|
|
