|
|
Я відчував, що ти втікаєш,
Як поміж пальцями - пісок.
Кохання ні на волосок
До мене вже не відчуваєш…
Я так хотів тебе спинити,
Й нічого вдіяти не міг…
Що кинути до ніг твоїх?
І як… і чим тебе молити?
Я був би ладен все віддати!
Та ти нічого не взяла…
І ти - розтанула… пішла..
А я - залишився чекати…
О. Каспарович
|
