Порівняймо

[monya]

Прошу висловлюватись на теми:
яка вишивка вам більш до вподоби,
яка вишивка легша,
яка вишивка більш чи менш цінна.
(всі теми запропоновані шановним редактором)
Ось подаю цитатою:
Річ в тому, що гладь вишивати швидше... і при певній практиці приємніше.... але...
Річ в тому, що роботу, виконану хрестиком, може повторити будь-хто, а от гладь повторити (особливо художню) досить складно.
Хоча я особисто вважаю, що це не справедливо.
До того ж розмови про меншу ціність гладі розводять здебільшого ті, хто вивозить тисячі робіт, куплених за безцінь на Україні в Європу та Канаду.
Взагалі в "нормальних" країнах цінують будь-яку ручну роботу.

[monya]

Моя особиста думка:
не має легшої, чи важчої вишивки! Для мене голка та нитка- це частина мого життя, кожна виконана мною робота: моя дитинка, я не можу виділити кого люблю більше: ту чи іншу
А стосовно нормальності країн, там добре де нас не має!
Я росіянка, але дуже люблю Україну, бо я тут живу і вона подарувала мені мого чоловіка!

[Редактор]

А це як сказати....
З одного боку, будь-яка ручна робота ціниться у всіх розвинених країнах світу. Тому що люди зайняті зароблянням та витрачанням грошей, і більшості з них немає часу займатись створенням чого-небудь. При тому оточені вони здебільшого речами, що створені машинно та на потоці. Тож звідси й шана до ручної роботи.
Не цінуються вироби, зроблені власноруч, в країнах відсталих, тому що частка людей, які намагаються заробити створенням речей власними руками, дуже значна.
Тож розвиток нашої України залежить від того, аби ми мали гідність та здоровий глузд цінувати свою батьківщину, землю, на якій ми живемо, та власну працю. Ще не завадило б поважати оточуючих та їх працю. А то знаходиться якийсь один (чи одна) що гадає, ніби розуму має більше за інших, і починається прокрутка проплачених сюжетів на телебаченні: „ ... проходила виставка в Тернополі..., найменш цінується вишивка хрестиком...”
Ще один нюанс: в Івано-Франківській обл., Косівському р-ні., в с. Космач є ринок, де продають гуртом все для рукоділля - від справжнього до підробок, а крім того, рушники від 20,00 грн.
І Ви хочете сказати, що після такого хтось інший не буде пускати сюжетів й вивозити Ваші роботи, придбані за безцінь, за кордон?
А крім того, коли в державі високопосадовці дарують один одному безцінні музейні експонати – чого чекати від населення?
Мені інколи здається, що неповажливе ставлення до нашого брата виникає не даремно!

[natalie.kisil@gmail.com]

щодо Косова - то правда в цьому є і плюси і мінуси. щоправда рушника за 20 грн я там не бачила, від 60 було минулої осені. Але ж якщо йти в нас у Львові на вернісаж, чи в Києві на отой підйом (я забула як він називається, але там продаються вишиванки, плахти, дрібнички з бісеру,роботи з дерева, овечі шкіри виправлені від 300 грн, а в Косові від 110) ті ж що й у Косівському районі, лише в двіччі дорожче. Я в Косові собі вишиванку до шлюбу купила, з плахтою, вишиту бісером, разом мені обійшлася сорочка, спідничка і поясок в 2200 чи 2800. А от у Львові за таке ж мені довелося б викласти 7000 гривень. І це не тому що тут жінка яка це вишила більше себе цінує, це тому що вона стратила гроші аби поїхати в Косів, там закупитися і тут продати як мінімум в двіччі дорожче! Це звичайнісінькі перекупки.
От у Львові на вернісажі рушники вже своєї власною роботи продають, дорого, бо й місто таке, і туристів тут масса, туристи за це викладають гроші чималі, а ми вже мусимо брати за стільки, за скільки просять. То нічого страшного. Страшне лиш те, що вони ті ж рушники купують в тому ж Косові, перешивають взірець кількома різними кольорами і продають. Це ж негарно. Хай там між собою міняються (бабка до бабки й біля бабки, що продають і вишивають разом), але ж не в такий спосіб. Ну то просто негарно.

Я дуже часто буваю на вернісажі, купую своїм знайомим деревяні лапотки, булави, отаке різне. Раз щось в бабки одної замовила вишити ( то були серветки, мені вони дуже сподобалися, я не вмію таке і так вишивати, а вона набів мені такий запропонувала за підтора тижні за дуже помірну ціну). І я уважно там завжди розглядаю роботи, бо вона дуже гарні. І коли я попала в Косів і побачила все те саме просто за смішні ціни в порівнянні - це маразм! Там продають задешево, я визнаю, але тут свині перекупством займ аються, а не виробництвом. Бо на свої очі бачила як викупляли 50 сорочок і везли на бараз до Львова, в Яремче і т.д.
Чи нас такими злими хтось інший зробив, чи то ми така нація жахливо, що аж срормно...

[olgaturist]

Дякую за мнения